#Православний_календар
🗓 1 лютого, четвер.
(19 січня за старим стилем)
Седмиця 35-та після П’ятидесятниці.
Посту немає.

#Святі_дня
✔️ Прп. Макарія Великого, Єгипетського (390–391). Мц. Євфрасії діви (303). Прп. Макарія Александрійського (394–395). Прп. Антонія, стовпника Марткопського (VI) (Груз.). Свт. Арсенія, архієп. Керкірського (VIII). Прп. Макарія, посника Печерського, в Ближніх печерах (XII). Прп. Макарія, диякона Печерського, в Дальніх печерах (XIII–XIV). Блж. Феодора, Христа заради юродивого, Новгородського (1392). Свт. Марка, архієп. Єфеського (1444). Знайдення мощей прп. Савви Сторожевського, Звенигородського (1652). Прп. Макарія Римлянина, Новгородського (ХVI–ХVII). Сщмч. Петра Скіпетрова пресвітера (1918); сщмч. Миколая Восторгова пресвітера (1930); мч. Феодора Гyсєва (1940).

Читати #житія_святих: https://blagovist.church.ua/#2024-02-01.

#Читання_дня
На літ.: – Ап.: Євр. 10:35-11:7 (зач. 326); Євр. 11:8,11-16 (зач. 327); Прп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Єв.: Мк. 9:10-16 (зач. 39) і за п’ятницю (під зачало); Мк. 9:33-41 (зач. 41); Прп.: Мф. 11:27-30 (зач. 43).
Читати: https://blagovist.church.ua/#2024-02-01.

#Тропар_дня Преподобному Макарію, поснику Печерському
Бы́вший нестяжа́телем Христа́ ра́ди/ и Того́ за мно́гия твоя́ доброде́тели/ в се́рдце твое́ всели́вый,/ блаже́нне Мака́рие,// моли́ся о нас, пою́щих тя.

Преподобному Макарію, диякону Печерському
От юности Христа усердне возлюбив,/ вдался еси Тому весь, яко непорочна жертва,/ и иго Его благое на себе взем,/ работал в нем, всечестне Макарие, спешне,/ темже убо молим тя:// молися о душах наших.

Преподобному Макарію Великому
Пустынный житель, и во плоти Ангел,/ и чудотворец явился еси, богоносе отче наш Макарие,/ постом, бдением, молитвою Небесная дарования приим,/ исцеляеши недужныя и души верою приходящих ти./ Слава Давшему тебе крепость,/ слава Венчавшему тя,// слава Действующему тобою всем исцеления.

Святителю Марку Єфеському
Православия наставниче, новшеств противоборниче,/ степень веры, Церкве светильниче,/ учителей богодухновенная печате, Марко всемудре,/ писании твоими вся просветил еси,/ цевнице духовная,// моли Христа Бога спастися душам нашим.

📖 Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мк. 9:10-16)
Історія тече і, здається, невблаганно визначає окремі події. Скільки було підготовок до прийняття Спасителя!.. Нарешті, прийшов найближчий Його дороговказ, Іоанн, але що вийшло? З Іоанном “вчинили… як хотіли”; і Син Людський принижений і постраждав (Мк. 9:12-13). Перебігу подій не можна було переломити: він узяв своє. Так і завжди поточна історія все захоплює слідом за собою. Питається тепер: де ж свобода? І що вона таке за такого порядку подій? Не більше, як привид. Так зазвичай міркують фаталісти. Але ця всевизначальна необхідність перебігу подій тільки гадана; на ділі всі події людські, і загальні, і окремі, – плід вільних починань людини. Загальне тече саме так тому, що всі або більшість того хочуть; і окреме узгоджується із загальним, тому що той і інший зокрема того хочуть. Доказ тому очевидний: серед доброго загального буває окреме погане; і серед поганого загального буває окреме добре. І ще: серед міцно сформованого загального зароджується окреме, яке, розростаючись і зміцнюючись дедалі більше, пересилює колишнє загальне і займає його місце. Але це окреме завжди справа свободи. Що спільного у християнства з характером часу, в який воно зачалося? Воно засіяне кількома особами, які не були породженням необхідної течії історій; воно привертало охочих, міцно розширювалося і стало спільною справою тогочасного людства, а все-таки воно було справою свободи. Те саме і в поганому напрямку: як розбестився Захід? Сам себе розбестив: почали замість Євангелія вчитися в язичників і переймати в них звичаї – і розбестилися.* Те саме буде і в нас: почали ми вчитися у відпалого від Христа Господа Заходу, і перенесли в себе дух його, скінчиться тим, що, подібно до нього, відступимося від істинного християнства. Але в усьому цьому нічого немає такого, щоб визначало майбутнє попри наш особистий вибір: захочемо, і проженемо західну темряву; не захочемо, і зануримося, звісно, в неї.

*Святитель Феофан тут має на увазі матеріалістичний і атеїстичний погляд на світ і людину, який тоді саме поширився у європейській філософії.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.




Source